Після президентських виборів в Україні заговорили про згортання свободи слова та впровадження елементів авторитарного режими. Одразу на протидію цьому були створені різні рухи спротиву, як от «Стоп цензура».
Але про це всі говорять це у всіх на слуху, а що робиться у нашому власному Чернігіві? Якщо про аналізувати то виявляється, що свобода слова у нас вмерла так і не народившись.
Чому спитаєте Ви? А ось чому, переглядаючи новини на обласному телебаченні у вечірньому ефірі складається враження, що дивишся теле-шоу «Хвилина слави». В ефірі міського телебачення спостерігається приблизно таж сама ситуація. З друкованим словом вже давно все зрозуміло з усіх статей що надруковані за тиждень в газетах, зазвичай одна максимум дві можуть претендувати на об’єктивність. Але з наближенням виборів і це змінюється і трапляється так, що всі шпальти газет вщент заповнені джинсою.
В такій ситуації єдиним оплотом об’єктивної думки і слова залишається Інтернет. Але останнім часом в Інтернет просторі виникають незрозумілі колізії. На двох найбільших веб-ресурсах нашого міста матеріали з’являються, а потім безслідно зникають. Дійшло навіть до того, що один із ресурсів ввів цензуру в блогах. Що являє собою неймовірне нахабство адміністрації і комерціалізацію розділу.
Якщо з телебаченням все більш-менш зрозуміло, так би мовити субординація. А газети будуть друкувати джинсу до тих пір поки її читатимуть і поки їй віритимуть. То Інтернет, який залишався «рупором» вільного слова. Але чи не вперше Інтернет потрапив під жорстку цензуру стосовно однієї окремо взятої теми: ДТП за участі вельми відомої в Чернігові особистості.
Першим цю новину у вигляді фото-факту розмістив Інтернет-ресурс Високий Вал, але вже через кілька годин вона зникла і сторінок сайту ніби її там і не було. На сайті «Город» пішли, ще далі і цензура запанувала в розділі блоги. Користувач під ніком Бібулом тричі розміщував інформацію і тричі її забороняла адміністрація сайту, аргументуючи це різними приводами.
Цікавим є факт, що це не перша спроба цієї організації контролювати інформаційні потоки. Так траплялося й раніше. Але, якщо раніше ця інформація з’являлася в блогах, то її не «банили», та останній випадок показав всю міць цієї громадсько-фінансової структури.
В тоталітарних суспільствах – апарат цензури є невід’ємною частиною держави і держава визнає за собою право обмежувати поширення інформації, яка становить небезпеку або ж вважається небажаною для держави загалом або окремих її частин (структурних утворень).
Але прояви цензури в Чернігові переслідують ті ж самі цілі, що й цензура у тоталітарних суспільствах, але має іншу природу походження. На відміну від інших випадків цензури, наш має фінансову природу. Бо ж жодних санкцій проти авторів та власників ресурсів не можна застосувати, але фінансово стимулювати можна.
От і виходить, що організація хоче контролювати інформаційні потоки, але сама по собі вона нездатна це робити. А коли власники інформаційних ресурсів на перше місце ставлять грошові надходження, а не чесну і вільну журналістику то, і з’являється в нашому найкращому в світі місті – ЦЕНЗУРА.
Comment here