Спасо-Преображенський  собор – перлина давньоруської архітектури, унікальна архітектурна пам’ятка початку ХІ ст., найдавніший із кам’яних храмів ХІ ст., точно датована і добре збережена автентична кам’яна споруда Київської Русі та східних слов’ян загалом, що збереглася в Україні до наших днів.

Протягом  дев’яти століть Спаський собор був головним осередком богослужіння, духовності, суспільного, художньо-історичного і інтелектуального життя міста Чернігова.

Архітектура Успенського храму поєднує в собі такі напрямки як римська базиліка та українського бароко. Варто зауважити що в цей період відбувалось аналогічне будівництво православних храмів по всій території Лівобережної України. Близькі приклади цьому будівництво храмів в с. Полонки, в с. Яблунівка, м. Прилуки практично скрізь будували кам’яні храми в одному стилі українського бароко. Тож очевидно, Башилова, захотіла виділиться і звела Успенський храм в  такому своєрідному стилі

Храмова споруда центричної композиції, з трьох сторін, окрім східної мало портики токанських колон. По центру храму знаходилась купольна ротонда з круглими вікнами в барабані. Храм був гармонійно скомпонованим. Його вирізняли існуючі пропорції та бездоганне вирізнення  ордерних форм. Все це свідчило про те, що будівництвом займався професійний архітектор. Така ж вишуканість була присутня і в інтер’єрі храму. Ікони для іконостасу були написані на замовлення в Петербургській художній академії.

В цей період було прийнято на Україні як і по всій Російській імперії заможними вельможами будувати храми-усипальниці, так і Свято-Успенська церква була задумана Башиловою, як усипальниця в котрій спочили її родичі графи де-Бальмени а пізніше і князі Жевахови.