Размер шрифта

Добавить:

Читайте «Siver Info» в удобном для Вас формате

  • Siver Info on twitter Siver Info on facebook Siver Info Вконтакте Приложение для мобильных устройств Наш тулбар rss канал раздела
    Добавить наш виджет на Яндекс Приложение для мобильных устройств Siver Info на I.UA

Наша кнопка

Дизайн

Справочная Чернигова и области

Храмы и монастыри Чернигова Монастири Черниговщины
Храмы Черниговщины

Страницы: 1 2 Вперед

Чернігівські церкви, які не збереглись до нашого часу

Стародавній Чернігів, звичайно має багату історію та не менш велику кількість своїх таємниць. Починаючи з прийняття християнства як панівної, державної релігії князем Володимиром у 988 році, розпочинається активне будівництво культових споруд . Місто Чернігів, яке відігравало досить значну роль в історичному процесі, звичайно мало багато культових споруд. Але так сталось, що зважаючи на буремні події нашої історії, чимало храмів не збереглось до нашого часу.

Звичайно, на це були різні причини, як суб'єктивні так і доволі об'єктивні.  Особливо, зважаючи на державну політику у сфері релігійного життя.  В цьому відношенні показовими були 20-30-ті XX роки століття, коли в Радянському Союзі нищили культові споруди, або перетворювали їх на різні склади. Потім, звичайно трагічні події Великої Вітчизняної війни 1941-45 років, під час якої було зруйновано багато споруд, включаючи  культових.

975 років від першої літописної згадки про Спасо-Преображенський собор у Чернігові

 Цього року виповнюється 975 років .

Спасо-Преображенський  собор – перлина давньоруської архітектури, унікальна архітектурна пам’ятка початку ХІ ст., найдавніший із кам’яних храмів ХІ ст., точно датована і добре збережена автентична кам’яна споруда Київської Русі та східних слов’ян загалом, що збереглася в Україні до наших днів.

Протягом  дев’яти століть Спаський собор був головним осередком богослужіння, духовності, суспільного, художньо-історичного і інтелектуального життя міста Чернігова.

В радостях и бедствиях пребывая История Густынской пустыни

В 14 километрах от Прилук находится с. Густынь, которое имеет древнюю и в то же время трагическую историю...
Среди старинных важных документов, повествующих об истории этого края, сохранилась (в копиях) «Густынская летопись». Исследователи считают, что ее составил в 1623–1627 гг. культурный и церковный деятель архимандрит Захария (Копыстенский). Начальная редакция выполнена в первой половине XVII в., другая переписана в 1670 г. иеромонахом Густынского монастыря Михаилом (Лосицким). В них описана история со времен Киевской Руси до 1597 г., в которой рассказывается о политике литовских князей, шляхетской Польши, султанской Турции, а также изложены древнерусская, польская, литовская и византийская хроника и разные ведомости.
Существует «Летопись об основании и создании Густынского монастыря», охватывающая период 1600–1640 гг., написанная неизвестным автором. Она освещает историю обители как очага идейной борьбы в Украине против унии и католичества, содержит сведения о деятельности гетмана Петра Сагайдачного. Это выдающийся памятник украинской историографии.

Успенська Церква села Линовиця, Прилуцького району

В 1819 р. відбулось офіційне відкриття Успенського храму. Його спорудження також було присвячено перемозі російської армії над військами французького завойовника Наполеона Бонапарта 1812 р. Успенську церква споруджено у вигляді хреста. «Така хрестообразна форма вказує на те, що в основі Церкви лежить Хрест Ісусів, через який віруючі отримають вічне спасіння». Архітектурний стиль, в якому було зведено Успенську церкву складається з двох різних архітектурних напрямків.

Архітектура Успенського храму поєднує в собі такі напрямки як римська базиліка та українського бароко. Варто зауважити що в цей період відбувалось аналогічне будівництво православних храмів по всій території Лівобережної України. Близькі приклади цьому будівництво храмів в с. Полонки, в с. Яблунівка, м. Прилуки практично скрізь будували кам’яні храми в одному стилі українського бароко. Тож очевидно, Башилова, захотіла виділиться і звела Успенський храм в  такому своєрідному стилі

Храмова споруда центричної композиції, з трьох сторін, окрім східної мало портики токанських колон. По центру храму знаходилась купольна ротонда з круглими вікнами в барабані. Храм був гармонійно скомпонованим. Його вирізняли існуючі пропорції та бездоганне вирізнення  ордерних форм. Все це свідчило про те, що будівництвом займався професійний архітектор. Така ж вишуканість була присутня і в інтер’єрі храму. Ікони для іконостасу були написані на замовлення в Петербургській художній академії.

В цей період було прийнято на Україні як і по всій Російській імперії заможними вельможами будувати храми-усипальниці, так і Свято-Успенська церква була задумана Башиловою, як усипальниця в котрій спочили її родичі графи де-Бальмени а пізніше і князі Жевахови.

1-13 14-20