21 вересня, на свято Різдва Богородиці, Єлецькому Свято-Успенському монастирю виповнюється 950 роківПройшовши
під брамою монастиря, зразу відкриваєш для себе інший світ. Тут легко і
спокійно дихається, бо вся мирська суєта здається далекою і несуттєвою.
–
Це тому, що в тутешній землі, де не копни, – кості ченців. Намолене
місце, – розповідає благочинна Марія, доки ми прогулювалися біля
Успенського собору, уявляючи, як тут усередині ХІ століття шуміли
дрімучі ліси.
…
Між гіллям однієї з ялин явилася преподобному Антонію Печерському ікона
Божої Матері. Чернігівський князь Святослав Ярославич на честь цієї
події заснував святу обитель. На місці ялини, котра явила людям
диво-ікону, нині розташований вівтар Успенського собору, а сам монастир
на згадку про ту подію назвали Єлецьким. Ось така красива легенда, а
може (хтозна!), достовірна історія, пов’язана з цим місцем.
Йшов
час, змінювалися епохи. Свята обитель то занепадала, то підносилася.
Лишили тут свої сліди і басурманські набіги, і пожежі, і руйнування
внаслідок поважного віку будівель. Та попри всі житейські катаклізми в
чисте небо знов злітали срібні птиці православних хрестів.
У
світлу ауру Єлецького Свято-Успенського монастиря вплетено молитви його
ігуменів, серед яких були такі видатні люди, як Лазар Баранович,
Феодосій Углицький, Іоанн Максимович, св. Дмитро Ростовський.
Найбільшого
розквіту обитель досягла у ХVІІІ столітті. З історичних джерел відомо,
що вона володіла чималою кількістю землі, 7 пекарнями, 9 млинами, 4
банями, винокурнею, 8 шинками, 4 поромними переправами…
Нині
тут жіночий монастир. Черниці мають невеликий город, курей, корів і
купу клопоту з нежіночою роботою – там, де треба перебудовувати,
лагодити, осучаснювати. Та ці справи не заважають їх головному
призначенню – денно і нощно молитися за всіх православних християн.
–
У нас правлять цілодобову службу, читають Псалтир, -розповідає
благочинна Марія. – Щоночі, незалежно від погоди, черниці моляться
навколо собору – і дівчатка молоденькі, і старші жінки, кому припаде… Я
впевнена, що промінці тієї молитви розходяться від цього святого місця
навсібіч, даруючи людям добро і спокій.
– Чи дійшов до наших часів той найдавніший образ Божої Матері? – цікавлюся.
–
У нас його копія, – відповіла матушка. – Але теж чудодійна. Бачили
подарунки на ній? То дяка від зцілених. Було багато й інших випадків,
коли Богородиця допомагала в життєвих справах. Приміром, прийшла жіночка
перед тим, як син мав вступати у якийсь вищий навчальний заклад,
помолилася, вручила долю своєї дитини в руки Божої Матері. Хлопець склав
іспити і недобрав одного бала. "Не журися, -кажу, – значить така воля
Божа. Подайте документи в інше місце”. Вони так і вчинили. І що б ви
думали? Через кілька місяців той заклад, у який не вдалося вступити,
закрили. А хлопець спокійно собі навчається далі.
Ще
можна було довго говорити – про підземелля Єлецького монастиря, про
його некрополь, про найвищу у Чернігові надбрамну дзвіницю, заввишки 36
метрів, про знамениту Чорну могилу за огорожею, яка вважається
похованням чернігівського дохристиянського князя Чорного… Про буденні
клопоти черниць і те, як вони вирощують навколо собору такі розкішні
троянди й петунії. Та спустився вечір і матушку покликали справи.
… Чим темнішими ставали навколишні сутінки, тим яскравішим здавалося світло всередині Успенського собору, де тривала служба.
Источник:
2
 | |||
|
| |||
|
| |||
Читайте также: | |||
| |||
| BB-Code | |
| Ссылка | |
Ваши комментарии:
Комментирование доступно как для зарегистрированных, так и для не зарегистрированных пользователей.
Авторизация | Авторизироватся через социальные сети | Регистрация
Зарегистрированные пользователи имеют больше возможностей для управления своими комментариями.
Чтобы прокомментировать заполните следующую форму:
| Всего комментариев: 0 | |
