5 серпня вдень у Прилуках, у відділенні каналізаційно-насосної станції №2 комунального підприємства «Прилукитепловодопостачання під Час проведення робіт загинуло троє працівників: 24-річний Олександр Кекух, 44-річний Валерій Левчук, 37-річний Сергій Левченко. 56-річного Василя Лукаша в тяжкому стані доставили до реанімацінного відділення Прилуцької міської лікарні. Незва-жаючи на старання медиків, чоловік помер 7 серпня вранці.
Слюсар контрольно-вимірювальних приладів і апаратури Сергій Левченко мав майже 20 років стажу; машиніст насосних установок цеху водовідведення Валерій Левчук — більше 20 років; електромонтер Василь Лукаш — 37 років; слюсар КВПІА Олександр Кекух — три роки.
На підприємстві свої перевірки проводять Прилуцька міжрайонна прокуратура, державна інспекція територі-ального управління Держпрпромнагляду по Чернігівській області, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Поки що за фактом порушення законодавства про охорону праці (ст. 271 4.2 КК) порушено кримінальну справу. Колеги загиблих не виключають впливу сторонніх осіб у цій страшній трагедії.
Керівник кп «Прилуки-тепловодопостачання» Володимир Назим у відпустці, його заступник Геннадіи Мєшков, який нині керує підприємством, від коментарів утримується. Тим часом рідні загиблих сподіваються на об'єктивне розслідування і на отримання виплат у зв'язку із загибеллю рідних.
На похорони витратилися, годувальників втратили. У Кекуха залишився дворічний син, у Левчука — 16-річний син і 19-літня донька. У Левченка — матипенсіо-нерка, батько помер.
Згідно з колективним договором, рідним загиблих підприємство має відшкодувати витрати на поховання.
Проте, кажуть, що вільних коштів на ці виплати немає. Але це не проблеми сімей померлих. Наглядові органи (прокуратура, інспекція праці) мають проконтролювати дотримання підприємством умов договору.
Як пояснили у бухгалтерії підприємства, після завер-шення розслідування Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві має виплатити сім'ям загиблих по п'ять річних зарплат і одну річну зарплату на утримання дітей, у загиблих чоловіків були різні зарплати (від 5 до 1,8 тисячі гривень).
Свої міркування висловив батько загиблого Олександра Кекуха Павло Володимирович. Він сім років відпрацював слюсарем КВПІА на цьому ж підприємстві:
—Напередодні трагедії, 4 серпня, Саша з колегами міняв на цій каналізаційно-насосній станції блок панелі керування насосами. Це станція, на яку з усіх Прилук стікаються фекальні води. Вони по трубах потрапляють у басейн-приймальник, потім перекачуються на очисні споруди, де стоки очищаються і випускаються у річку.
Працювали до півдесятої вечора. П ятого серпня на станцію поїхали Саша, Лукаш і Левченко. Машиніст Левчук був на станції, він якраз чергував.
Що далі? Припускаю, що там щось було недоробленим. Лукаш залишився біля пульта, а хлопці удвох пішли в інший бік. Хоча чому удвox? Там же можна одному впоратися. Ймовірно, тому, що спека, вони знепритомніли від газів, які виділяють фекальні стоки, і впали у басейн з нечистотами. Можливо, кидалися витягати один одного. Не можу пояснити, як вони опинилися у воді на глибині п'яти метрів. Впасти туди практично неможливо.
Їx знайшла аварійно-відновлювальна бригада електриків, яка приїхала перевіряти насоси. Коли мені подзвонили, і я приїхав на станцію, трупи вже повитягували. У довідці про причину смерті сина написано: «Механічна асфіксія від нестачі кисню».
Чоловіки, які не назвалися, розповіли, що коли приїхала аварійна бригада і зайшла до приміщення станції (це один поверх над землею і два — під землею), на мінус nepшому сидів на бетонній підлозі Лукаш. Він був у шоці, говорити не міг, тільки показував рукою у басейн зі смердючою водою. Він не відчував ніг, тому його винесли надвір. Що сталося, він пояснити не міг.
Насоси були знеструмлені, заслінки перекриті. Вода піднялася на зо сантиметрів над рівнем резервуара, почала просочуватися в машинне відділення. Коли відкачали воду, у ямі, у намулі, на відстані один від одного лежали три трупи. Якби вони кинулися рятувати одне одного, то, ймовірно, і лежали б поряд. Та й хто з найблагородніших зважиться, вибачте, лізти у гівняну воду? Чому черговий машиніст, в обов'язки якого не входить спускатися на мінус другий поверх, опинився у ямі?
Поїхала на станцію подивитися. Якраз було відкрито. Ходив черговий. Поткнулася туди і знудило. Організм віддав увесь обід природі. Добре, що в редакційній машині у водія знайшовся рушник. Обв'язала ним обличчя, як ковбой, і вперед. Ще один напад блювоти.
Ось східці, якими спускалися чоловіки. Видніються ями з брудною водою. Впасти зі сходів вони не могли, обгороджено, в отвори, де насоси, — теж. Навіть якщо знепритомніли і впали, то могли повалитися чи назад, на цементу підлогу чи вбік, чи вперед. Чому ж опинилися в ямі з нечистотами? Ніби їх туди хтось повкидав.
Та чи це можливо серед білого дня? Чи сказав щось перед смертю Василь Лукаш у лікарні?
Автор: Валентина ОСТЕРСЬКА, тижневик "Вісник Ч"
-1
 | |||
|
| |||
|
| |||
Читайте также: | |||
| |||
| BB-Code | |
| Ссылка | |
Ваши комментарии:
Комментирование доступно как для зарегистрированных, так и для не зарегистрированных пользователей.
Авторизация | Авторизироватся через социальные сети | Регистрация
Зарегистрированные пользователи имеют больше возможностей для управления своими комментариями.
Чтобы прокомментировать заполните следующую форму:
| Всего комментариев: 0 | |
