Про подробиці майбутньої мандрівки він розповів під час прес-конференції, яка відбулась в Культурно-мистецькому центрі „Інтермецо” за підтримки Чернігівської обласної організації Національної спілки журналістів України.

За словами Олександра Волощука, його десята ювілейна подорож розпочнеться 12 липня 2010 року з України, а завершиться 20 січня 2011 року – саме на цю дату він планує повернутися в Чернігів. Мандрівка пролягатиме через 10 країн -  Україну, Росію, Азербайджан, Іран, Турцію, Ірак, Сірію, Йорданію, Ліван та Грузію.

Сашко Волощук пояснив, що такий маршрут вибрав недаремно: „Після першої подорожі Північним Кавказом 2005 року і другого відвідання Дагестану, Чечні та Інгушетії в січні 2007 року у мене в цих регіонах залишилось багато друзів, - розповів Сашко. - І з’явилося бажання не просто у черговий раз відвідати їх і знову відчути кавказьку гостинність, а провести глибинне дослідження культури, звичаїв і народних традицій корінних жителів Ингушетії, Чечні і Дагестану”. Саме тому мандрівник проведе на Кавказі половину своєї подорожі. З них один місяць він житиме в одому з гірських аулів Центрального Дагестану.

Далі Сашко пояснив, що його шлях з України на Кавказ лежатиме через Краснодарський край, де живе багато українців. Тож його кубанська частина подорожі буде присвячена дослідженню життя українців за кордоном. В Адигеї (Майкоп) та Карачаєво-Черкесії раніше О. Волощуку бувати не доводилося, тож побуває там вперше. В Кабардино-Балкарії він планує здійснити сходження на найвищу гору Російської Федерації - Ельбрус (висота - 5642 м). Щодо Азербайджану, то цього разу доведеться там відкривати іранську візу, щоб деякий час провести в цій малознайомій українцям країні. Далі подорож проляже через територію так званого Курдистану (Східна Туреччина та Північний Ірак). Сирія, Йорданія, Ліван - надзвичайно цікаві з історичної точки зору країни, переконаний Олександр Волощук. Древні міста, руїни, печерні храми і монастирі, православні святині, Мертве море, Петра, Пальміра, Середземне море – все це він планує побачити на власні очі. „До того ж мені цікаво на деякий час заглибитись в арабську сутність, дійсність і культуру”, - розповів Сашко.

За результатами подорожі буде написана книжка. Олександр Волощук подорожуватиме автостопом. Щодо безпеки, то, на його переконання, подорож є абсолютно безпечною, оскільки людям в цих країнах більше притаманна гостинність, аніж агресія. Також Сашко буде постійно підтримувати зв’язок з обласною організацією спілки журналістів. Це дозволить з України стежити за його пересуванням.

На завершення Олександр Волощук розповів, що для нього кожна мандрівка, здійснена поверхнею землі – чи то автостопом, чи то пішки - дозволяє у черговий раз зрозуміти різноманітність і чарівність світу; переконатися в доброті, щирості і гостинності людей, а також в тому, що всі люди на планеті Земля - це велика сім’я. „І якщо саме так ти сприймаєш цей світ, то саме так до тебе ставитимуться люди і в інших країнах незалежно від мови, віросповідання, національності, кольору шкіри”, - переконаний мандрівник.

Автобіографічна довідка:

Волощук Олександр Миколайович народився в 1972 р. в м. Зеленодольську Дніпропетровської області. З 1976 р. живе у Чернігові. Закінчив школу № 14, потім - СПТУ №18. Служив в армії.

З 1994 р. - в журналістиці (редакція концерну „Чексіл”, Чернігівське телебачення „Новий Чернігів”, прес-аташе жіночих футбольних клубів „Легенда” (Чернігів) та „Дончанка” (Донецьк), з 2008 р. - журналіст інтернет-видання „Високий Вал”).

З 2002 року займається подорожами автостопом, поєднуючи їх з журналістською діяльністю.

Основні великі мандрівки:

2002 р. - Центральна Росія.

2003 - Буковина, Молдова, Придністров’я, Південний Дунай. Під час подорожі досліджував тему Придністровської війни 1992 року.

2004 - Російська Північ (Вологодська і Архангельська області, Карелія, Соловецькі острови). Під час подорожі шукав могилу чернігівського поета Марка Вороного, який був репресований в 1937 році. Брав участь у розкопках на 8-у шлюзі Біломорканалу.

2005 - подорож під умовною назвою "Автостопом по гарячих точках" (Південна Осетія, Дагестан, Чечня, Інгушетія, країни Закавказзя). Аральське море, Каракалпакія, Західний Казахстан.

2006 - перша Далекосхідна мандрівка (Красноярськ - Іркутськ - Чита - Тинда - Якутськ - Магадан - Сахалін - Владивосток - Хабаровськ - Монголія - Барнаул - Новосибірськ).

2007 - експедиція по 501-й будові ГУЛАГу („мертва” залізниця Салехард - Надим).

2008 - Прибалтика (Литва, Латвія). Друга Далекосхідна подорож (Омськ - Новосибірськ - Томськ - Усть-Кут - Тинда - Алдан - Магадан - Камчатка - Командорські острови - Владивосток - Хабаровськ - оз. Байкал - Красноярськ - Хакасія - Тива - Курган).

2009 - Фінляндія. Північний захід Росії (Карелія, Мурманська, Ленінградська, Псковська області).

Під час кожної з подорожей 2006-2009 років займався вивченням життя українців за межами України, а також досліджував тему масових репресій 1930-1950-х років.

За результатами мандрівок Олександра Волощука видано 2 книжки: "Автостопом на край світу” (2008), „Північна Одісея” (2009). В 2010 році побачить світ третя книжка – "Назустріч сонцю”. Вже написана та готується до друку і четверта книжка під назвою "44 дні”.