Тема  насильства щодо жінок знаходиться  в центрі уваги громадськості  всього світу. Нещодавно про насильство було не прийнято говорити відкрито. Зараз  на міжнародному рівні вдалось досягти  визнання того, що насильство щодо жінок  це порушення прав і свобод людини.

    19 років підряд в період з 25 листопада по 10 грудня світова громадськість проводить кампанію  "16 днів протидії гендерному насильству”.

    Чому  саме ці дві дати?

    25 листопада – Міжнародний  день боротьби  з насильством  щодо жінок (Згідно з Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН, 1981р.)

    10 грудня – Міжнародний  день захисту прав  людини, коли народи всього світу святкують прийняття в 1948 році Всесвітньої декларації права.

    Цими  датами підкреслюються символічний  зв'язок між насильством щодо жінок  і порушенням прав людини.

    В період з 25 листопада по 10 грудня світова  громадськість також відзначає:

    1 грудня Всесвітній  день боротьби  зі СНІДом;

    6 грудня річницю  різанини в Монреалі.

    6 грудня 1989 р. В  Монреальському університеті 25-річний  чоловік відкрив  стрілянину з автомата, внаслідок цього загинуло 14 жінок, а 13 – були поранені. Перед тим, як застрелитися, він залишив передсмертного листа, в якому виступив проти жінок. Загиблі жінки стали символом несправедливості по відношенню до жінок. В 1991 році уряд Канади оголосив 6 грудня Національним Днем Пам'яті і Боротьби з Насильством над жінками.

    В ці 16 днів всі, хто поділяє ідею боротьби з насильством щодо жінок, в знак підтримки приколюють до одягу бузковий беж зі стрічкою.

    З кожним роком кампанія "16 днів протидії гендерному насильству” поширюється. 

    Мета  акції:

• Привернути увагу громадськості і ЗМІ до проблеми насильства щодо жінок;
• Сприяти зміні стереотипів відносин і поведінки, які існують в суспільстві і сприяють укоріненню насильства щодо жінок;
• Сприяти інформуванню широкої громадськості про державні органи влади  та громадські організації, які надають допомогу жінкам-жертвам насильства і торгівлі людьми.

Що  таке насильство?

    Насильство  –  будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.

    Існують різні види насильства. Найбільш страшним з них є домашнє насильство. Воно страшне тим, що про нього не прийнято говорити вголос, воно заховано від сторонній очей і  
 
 

    Домашнє насильство – це: 

Система поведінки, метою  якої є досягнення влади і встановлення контролю в сімейних відносинах, які досягаються за допомогою фізичного, сексуального, психологічного, економічного та інших форм насильства

    Якщо  Ваша близька людина ображає і  принижує Вас, не дозволяє бачитись Вам  з рідними і подругами, кричить, б'є або погрожує побоями, б'є дітей або піднімає пуку на батьків, не хоче, щоб Ви працювали або навіть шукали роботу, постійно критикує Вас, примушує Вас займатися сексом проти вашої волі та інше – це домашнє насильство.

За різними  дослідженнями від 50 до 70 відсотків  жінок в нашій країні стикалися з проблемою насильства в сім'ї. Сьогодні на обліку органів внутрішніх справ за вчинення насильства в сім'ї перебуває загалом в Україні 88 тисяч осіб. 

    Існує ряд стереотипів про домашнє  насильство, ось два найбільш поширених

    Міф: 

    Домашнє насильство, навіть якщо воно існує, - це особиста справа кожної сім'ї. Чому ми повинні  вказувати людям, як їм треба жити?

    Факт:

    Домашнє насильство кримінально  карний злочин. В  багатьох країнах  юристи, які спеціалізуються  на захисті прав жінок, вважають, що домашнє насильство займає одне з перших місць серед всіх видій злочинів.

    Міф: 

    Дітям потрібен їх батько, навіть якщо він агресивний.

    Факт:

    Без сумніву, діти потребують і матері, і батька. Проте діти, які  живуть в умовах насильства в сім'ї, відрізняються від своїх однолітків підвищеною тривожністю, психосоматичними розладами, вони засвоюють саме насильницьку модель поведінки в сім'ї. 

    За  даними УМВС  України  в Чернігівській  області на даний час на профілактичному обліку перебуває 5472 особи, які вчинили насильство в сім'ї, з яких в поточному році на облік поставлено 1467, з яких за вчинення фізичного насильства - 1106, психологічного насильства - 329 та 32 - за вчинення економічного насильства.

    Фізичне насильство – це:

• удари, побиття,
• знущання, які включають в себе багаторазове або довготривале спричинення фізичного болю: щипання, завдання численних невеликих ушкоджень тупими або гострими предметами,
• спричинення мук, а саме позбавлення їжі, тепла, ліків, засобів пересування та інше,
• інші насильницькі дії збивання з ніг, викручування рук або ніг, таскання за волосся, спроби задушити та інші.

    Міф:

    Жінки самі провокують побиття  як своїм відношенням, так і поведінкою. Вони заслуговують покарання, тому що не слухаються чоловіків або  роблять щось "не так”.

    Домашнє насильство кримінально  карний злочин. В  багатьох країнах  юристи, які спеціалізуються  на захисті прав жінок, вважають, що домашнє  насильство займає одне з перших місць  серед всіх видій  злочинів.

    Дітям потрібен їх батько, навіть якщо він агресивний.

    Факт:

    Це поширене переконання  свідчить про те, що проблема побиття  – соціальна: вона в стереотипах, які  з дитинства прищеплюються  людям. Нажаль, суспільство  пов'язує шлюб з правом на власність, секс –  з жорстокістю.

    Жодна людина не заслуговує на жорстоке відношення до себе, проте в житті той, хто ображає, завжди знайде виправдання своїм діям.

    За  даними експертів, від 22% до 35% жінок, які звертаються до відділення "швидкої допомоги” – жертви фізичного насильства.

    Сексуальне насильство – це:

• примус  до сексуальних відношень  проти волі (зґвалтування у вузькому значенні цього слова);
• примус до болючих, садистських або інших нетрадиційних видів статевих актів;
• примус жінки одягатися більш сексуально всупереч її бажанням;
• сексуальні домагання (примус до сексуальної активності за допомогою умов, в яких від відмови або згоди жінки залежить її добробут; постійна небажана сексуальна увага з боку чоловіка); сексуальні дотики всупереч бажанням жінки;
• актуальним видом сексуального насильства сьогодні стає примус до заняття проституцією.

    Неможливо зґвалтувати дорослу  жінку проти її волі, іншими словами  всі жінки якоюсь мірою "згодні  на зґвалтування”. Популярний жарт "якщо вас  ґвалтують, розслабтеся  і отримуйте насолоду”  ілюструє цей міф найкраще.

    Факт:

    У 80 % випадків, за якими  проводилася судово-психологічна експертиза жертв  зґвалтування, насильник  або бив жертву, або загрожував їй зброєю. Крім того, достатньо  часто зґвалтування закінчуються вбивством  жертви.  Ці обставини  посилюють "паралізуючу тривогу” і зменшують здатність до опору.

    -  від 50 до 71 % всіх зґвалтувань були заздалегідь спланованими,

    - в 70 % випадків кривдник був знайомий з потерпілою, більш 60 % жінок хоча б один раз в житті стали об'єктами сексуального насильства,

    - тільки 4,7 % жінок, які потерпіли від сексуального насильства, звертались до правоохоронних органів.

    Економічне  насильство – це:

• економічний контроль з боку чоловіка (партнера, батьків та ін.);
• розподіл сімейного бюджету без урахування потреб жінок або дітей;
• заборона на навчання або працю;
• створення умов повної економічної залежності від чоловіка (партнера);

крім  того, це:

• несвоєчасна виплата державою зарплати, пенсій, допомоги та інших соціальних виплат;
• невдосконалена система оподаткування, яка гальмує розвиток підприємництва й само зайнятості;
• неприйняття або невиконання вже прийнятих законів, які регулюють економічну і соціальну сторони життя суспільства, та інше.

    Міф:

    "Коли жінка береться до справи, і в неї ці справа (політика, бізнес, наука, та ін.) добре виходить, то вона втрачає свою жіночність, перетворюється на "залізну леді”, чоловікам краще триматися від неї подалі”.

    Факт:

    "Навіть "Найзалізніші” в  нашій уяві і найуспішніші в сучасній політиці жінки Маргарет Тетчер і Гіларі Клінтон, жінки з вельми розвиненим інтелектом і твердим характером, мають нормальні сім'ї та дітей, які не помічені у якихось серйозних відхиленнях, що звичайно пояснюються браком материнської уваги та сімейними конфліктами.

    Психологічне насильство – це:

    - приниження гідності  жінки;

    - постійна критика  на її адресу (вона "занадто товста”, "худа”, "дурна”, "нікчемна коханка” та ін.);

    - грубість, образи, лайки, в тому числі і непристойні;

    - ігнорування почуттів, потреб;

    - висміювання поглядів  і переконань;

    - маніпулювання жінкою  з використанням  брехні;

    - ревнощі, погрози,  залякування.

    Торгівля  людьми – це: 

"відкрите чи таємне задоволення  людиною, пов'язане з будь-яким законним чи незаконним переміщенням за згодою чи без згоди особи через кордон або без такого для подальшого продажу або іншої оплатної передачі порнобізнесу, втягнення у злочинну діяльність, залучення у боргову кабалу, усиновлення в комерційних цілях, використання в збройних конфліктах, експлуатація її праці” (Стаття 149. Торгівля людьми. Карний кодекс України)

   За  даними ООН, кожного року в світі  більше ніж 4 мільйони жінок і дітей переправляються через кордон для примусової праці, використання в секс-бізнесі, збройних конфліктах, торгівлі наркотиками і ін.

  За  даними Міжнародної організації  з Міграції, з 1999 р. більш ніж 400 тис.  українських жінок покинули Україну в надії на кращу долю. Більше 100 тисяч українок обманним шляхом були вивезені за кордон для використання в нелегальній секс-індустрії.

    Міф:

    Я трохи попрацюю за кордоном, не має  значення ким, може й проституткою, а потім повернусь додому з купою грошей і забуду про все, що зі мною трапилось.

    Факт:

    Якщо  Ви потерпаєте в секс-бізнесі, то поки на вас, як на "товар” буде попит, ви не зможете повернутись  додому; за кордоном на Вас чекає ув'язнення у чотирьох стінах, праця з 15-20 клієнтами протягом доби і в кращому випадку – 10% грошей, які ви заробили; крім того, за нелегальний труд за кордоном передбачено штраф або тюремне ув'язнення та депортація з вилученням всіх коштів, які ви заробили. Навіть якщо вам пощастить повернутись додому, все що Ви зазнали там, не дасть спокою ні вдень, ні вночі. 99% жінок, які повернулись, потребують серйозної допомоги психотерапевта, гінеколога, венеролога.

    Також існують такі види насильства як культове, ідеологічне. Коли культові групи, релігійні секти, політичні партії, за допомогою своїх вчень повністю підкоряють почуття, думки, вчинки і все життя людини своїм цілям.

Основні правові документи

    В світі права жінок захищають  ряд міжнародних документів, серед  яких:

• Загальна Декларація Прав людини (1948р.);
• Конвенція про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами (1950р.);
• Конвенція про захист материнства (1952р.);
• Декларація ООН про ліквідацію всіх форм расової дискримінації  (1963р.);
• Декларація ООН про ліквідацію дискримінації  щодо жінок (1967р.);
• 1963р.);
• Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації  щодо жінок (1979р.);
• Конвенція МОП №156 про рівне відношення і рівні можливості працюючих чоловіків і жінок (1981р.);
• Декларація про рівність жінок і чоловіків (1988р.);
• Декларація про викорінення насильства щодо жінок(1993р.);
• Пекінська декларація всесвітньої Конференції з становища жінок (1995р.);
• Підсумковий документ "Жінки в 2000 році: рівність між чоловіками і жінками, розвиток і світ в ХХІ столітті” спеціальні сесія ООН (2000р.).

Україна ратифікувала названі конвенції  та декларації.

Крім  того, в Україні права жінок  захищені:

• Конституцією України (р. ІІ "Права, свободи і обов’язки людини  і громадянина”);
• Законом України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми”;
• Законом України  "Про попередження насильства в сім’ї”;
• Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”.

    Україна, підтримуючи гендерний підхід світового  товариства в забезпеченні рівноправної участі жінок у політичному, економічному, соціальному і культурному житті на регіональному, державному і міжнародному рівнях, вступила в процес вдосконалення діючого законодавства.

    Всеукраїнська декларація протидії насильству

• КОЖНА ЛЮДИНА має право жити в сім'ї вільній від насильства та в суспільстві вільному від будь-яких проявів насильства;
• ДІТИ І МОЛОДЬ мають право зростати в безпечному середовищі, вільному від насильства. Обов'язком дорослих є забезпечення їх такою можливістю;
• КОЖНА ЛЮДИНА має право на протидію насильству в будь-яких його проявах;
• КОЖНА ЛЮДИНА має право протистояти будь-яким проявам насильства в суспільстві;
• ЛЮДИНА, яка страждає від насильства, не можу бути за це звинувачена;
• КОЖНА ЛЮДИНА має право, відповідно до статей 3, 21, 28, 55, 59  Конституції України та міжнародних конвенцій, ратифікованих Україною, на юридичну, соціальну, психологічну, медичну допомогу, без приниження людської гідності;
• КОЖНА ЛЮДИНА має право на інформацію та знання, необхідні для того, щоб протистояти насильству;
• ЖОДНА ЛЮДИНА не повинна бути байдужою до тих, хто потерпає від домашнього насильства;
• ЖОДНА ЛЮДИНА не повинна залишатися осторонь розбудови ненасильницького демократичного суспільства.