Період після 21-го травня до 1-го липня 2009 року можна назвати латентним, за мінусом деяких обставин. Так за декілька днів після зборів, Бечко, Сміян, Кононенко, Габелєв домовились про зустріч із новоспеченим координатором. Мета зустрічі полягала у тому, щоб запропонувати координатору об’їхати райони області разом з робочою групою, сформованою з представників ініціативних груп Чернігівщини і допомогти таким чином Миколі Рудьку у його роботі з пропаганди ідей «Фронту Змін» до приїзду Арсенія Яценюка.

На що пан Рудько зауважив, що згідно інструкції «Фронту Змін», якої він має дотримуватись, можливість створення подібної робочої групи є не можливим, чим викликав гнів Кононенка, який зібранцям довелося відчути на собі. Проте все ж певного компромісу вдалось досягти. Пан Рудько згодився на пропозицію від Кононенка, щоб один з представників першої ініціативної групи у Чернігові був рекомендований на посаду члена ради обласного осередку. Одностайним рішенням представником від ініціативної групи Кононенка було обрано Бечка Ярослава, як засновника фронтзмінівського руху у Чернігові. Тож враховуючи такий розвиток подій, можна сказати, що координатор дав обіцянку стосовно Бечка. Хоча за твердженням самого Ярослава згодом координатор змінить своє рішення, а отже й не дотримає обіцянку.

В згаданий період з’являються і інші ініціативні групи в підтримку «Фронту Змін». Так чи не найцікавішою серед них стає група із соціальної мережі «вконтакте» (vkontakte.ru/club10239411, причому група закрита), де група молодиків - студентів організувала свій рух в підтримку ініціативи Арсенія Яценюка. На офіційному сайті їхнє перебування було дуже обмежене, мотивуючи, що «бруд» заполонив увесь форум  представники цієї групи не вважали за доцільне висловлювати свої думки на офіційному інтернет ресурсі їхнього улюбленого «Фронту Змін». Погодьтесь дивно! Як так могло бути, що справжні активісти будуть тільки осторонь споглядати і тільки при слушній нагоді заявлять про себе і свою прихильність до ідей Фронту. Але ж так воно і сталось, тільки-но координатора призначили, активісти тут як тут. Погодьтесь цікава ситуація.

А тим часом поки наша група з контактів цікавішала, група Кононенка потроху розсипалась, пішов Бечко, ще декілька активістів. Про згаданих Романова і Левченко вже всі давно і забули. Взагалі якщо говорити про причини розколу групи Кононенка, то вони були не ідеологічними, а швидше побутовими. Досить велика кількість зустрічей групи проходила в напрузі, в спорах. Хтось витримував, а хтось ні. Але знаєте як кажуть «в спорах рождается истина» такий підхід мав місце і від цього у повсякденному житті нікуди не дінешся. Далі почались особисті зустрічі з координатором, як кажуть «з глазу на глаз». Так у підготовці до зустрічі з Арсенієм Яценюком у бесіді між Катериною Реус (група Кононенка) – управляючим Чернігівської філії одного з найбільших банків України, Бечком Ярославом та паном Рудько, обговорювалась потреба виступу з доповіддю  Катерини Реус у підтримку Арсенія Петровича від імені працівників підприємницької сфери  на офіційній презентації обласного осередку.

Доповідь була складена, але не донесена до слухачів, обіцянку не дотримано. Обіцінки-цяцянки, а дурнику радість, тільки так можна описати таку ситуацію, оскільки згодом вияснилось, що не тільки Катерині було сказано про потребу у доповіді. Інші активісти теж повинні були виступити перед Арсенієм Петровичем, проте самі розумієте що з того вийшло… Хоча автор цієї статті трішки не правий, одному таки вдалось! Це був Костянтин Гречанюк, лідер ініціативної групи із соціальної мережі «вконтакте». Його доповідь виглядала посміховиськом, оскільки з експромтом у нього не все гаразд. 1- го липня студент  Костянтин Гречанюк нагадав Яценюку як його група з «контактів» організувала масовий захід до дня молоді на березі Десни.

Погодьтесь казати такі речі кандидату в президенти м’яко кажучи недоречно. Кого обходить розважальний захід, коли на кону і виборча кампанія і потреба у змінах і стратегічний план розвитку держави??? Видно не даремно цю групу Гречанюка обізвали одним непристойним словом на форумі. Просто хлопці та дівчатка підмазались, як це в свій час зробили Костянтин Черненко, Віктор Паркер (прізвище швидше за все змінено).

Продовжуючи тему презентації можу лишень додати, що вся організація такого заходу відбувалась за продуманим сценарієм, тобто координатор знав, хто про що мав спитатись у Арсенія Яценюка, коли той відповідав на питання. До питань колишньому спікеру Верховної  Ради запрошувались тільки ті, хто був запланований Рудьком і його командою бізнесменів. Всі інші, хто не тягнув руки, шансу не мали. Вистава є виставою. Та й взагалі запрошувались всі тільки по запрошенню і як вже стало традиційно інформація про захід була відсутня. Знову все максимально скрито.

Наступним кроком вже офіційного обласного осередку, була організація загальних зборів членів організації «Фронт Змін» на Чернігівщині, куди запрошувались лишень члени громадської організації, тобто ті, хто встиг на момент проведення зборів написати заяви на вступ та заповнити анкети відповідного зразка.

Добавлю, що в період між офіційною презентацією обласного осередку та загальними зборами минуло трохи більше 3-ьох тижнів. Саме за цей час координатор сформував список кандидатів на посади до ради обласного осередку. Кандидатури, згідно «золотої» інструкції «Фронту Змін», люб’язно наданої центральним офісомз Києва,  координатор мав обговорювати з представниками ініціативних груп. Тобто в принципі кожен, кому було цікаво знати хто буде представляти орган Раду в осередку міг ознайомитись чи/або запропонувати й інших активістів на ці посади. Далі ці кандидатури мав погодити Київ і все… Все ідеально просто та прозоро…

Але є деякі як то кажуть нюанси. Перше це те, що на заплановану дату проведення загальних зборів, а це 17-те липня 2009 року збори не відбулись, оскільки координатором було не правильно трактовано сутність самої Ради обласного осередку.

Вважалось, що Рада буде наділена представницькими функціями з дорадчим голосом, а Київ дав чітку установку, що Рада повинна бути не просто, як формальний засіб впровадження змін, а виступати повноцінним функціональним, виконавчим органом, що буде відповідати за певні пріоритетні сфери діяльності економічного, політичного, соціального, правового розвитку нашого регіону. 

За словами Миколи Рудькатільки в останню мить з центрального офісу надійшов лист з роз’ясненнями щодо формування Ради обласного осередку і що згаданий список з кандидатурами треба було докорінно змінити. Що й було зроблено. Потім при зустрічі з активістами пан Рудько всім пояснював через яку обставину загальні збори довелось перенести.

Мені особисто невідомо чи був той лист дійсно з Києва чи в кустарних умовах надрукований на швидкоруч, але на тому листі не значилось ні чийогось підпису, ні мокрої печатки. Судіть самі, такий собі лист без підпису немає жодної юридичної сили. Як стверджував пан Рудько, того листа йому передали електронною поштою. Погодьтесь зовсім не по діловому виглядало те, в який спосіб інформація надійшла до координатора. Тут є два варіанта.

Або Київ по діловому не грамотний, у що мало віриться, або цього листа було надруковано тут на місці, у офісі обласного осередку. Виходячи з останніх подій навколо «Фронту Змін», що відбулись  у Чернігові, другий варіант виглядає більш вірогіднішим.

Поясню. Члени Ради обласного осередку, а згодом і політичної партії Яценюка( на 90% відсотків впевнений, що теперішній склад Ради Чернігівського обласного осередку  «Фронту Змін» буде представляти Раду політичної партії Яценюка у Чернігівській області, що сформується блище до кінця вересня цього року) будуть йти під першими номерами у списках на виборах до органів місцевої виконавчої влади, органів місцевого самоврядування чи навіть до самої Верховної Ради України. І потрапити до Ради осередку простому активісту вкрай не припустимо, адже навколо багато багатих дядьків та їх діточок, які в умовах обмеженого фінансування з боку Яценюка та його оточення, готові профінансувати і громадську організацію і виборчу кампанію на місцях, взамін на посади у органах влади різних рівнів.

Тож повертаючись до того листа, Рудько вчасно виправив помилку. Слід нагадати, що до того першого списку кандидатів в члени Ради, який Пан Рудько підготував, а центральний офіс відхилив, входив і один із засновників фронтзмінівського руху у Чернігові. Принаймі так стверджував Микола Олександрович. Хоча вірити йому  і  у цьому не дуже хочеться, так як того списку з кандидатами він так і не показав, мовляв а нащо, якщо є вже новий...

Повертаючись до складу Ради, зазначу, що тепер Рада мала бути потужною рушійною силою на шляху впровадження змін,іншими словами у раді мають бути виключно професіонали, а не прості активісти по типу молоді, хоча автор знов таки трішки не правий, одному молодому за віком активісту таки вдалось в тій раді прописатись – Константин Гречанюк. Нікому не відомий Костя, студент 4-го курсу юридичного факультету одного з ВУЗів Чернігова, майбутній правник, зараз займається напрямком діяльності в осередку «освіта,фізкультура,спорт».Яка його професійна чи фахова ознака зв’язує його з фізкультурою чи спортом? автору особисто залишається невідомим. В такому випадку можна було й іншу людину запропонувати.

Скажімо багатьом людям залишається не зрозуміло, чому така людина як Павло Чемериський, яка багато зробила для розвитку «Фронту Змін» у Чернігові, була офіційним представником «Фронту Змін» і не займає почесного місця в обласному осередку??? На моє глибоке переконання саме ця людина могла займатись обраним напрямком, не гірше за Константина, адже за словами Миколи Рудька перевага  має надаватись людям які з самого початку були у Фронті над тими, що прийшли згодом. І погодьтесь було б зовсім не логічно, як би Павла Чемериського чи будь-кого іншого із засновників Фронтзмінівського руху на Чернігівщині не було представлено як членом ради обласного осередку.

 Мабуть сьогодні нікому вже не секрет, що головна мета фронтзмінівського руху у період до президентських виборів у січні 2010 року, буде забезпечення всіх сприятливих умов для приведення Арсенія Петровича Яценюка на посаду Президента України.

Враховуючи цей факт, задіяність професійного складу Ради буде мінімальна, адже за для якісного забезпечення проведення передвиборчої агітації та роботи під час виборчого процесу потрібно: 1) якісний правовий захист 2) політичний та організаційний досвід  3) фінансова забезпеченість 4) технічна підтримка. Усі інші члени будуть потрібні лише як виконавці чи то під час агітації чи то під час виборчого процесу.

Тому задіяність спеціалістів із інших напрямків діяльності Ради (а  напрямків аж 11) при Президентській кампанії, поки що основній меті і Фронту як громадської організації і Фронту, як політичної структури, вважаю не потрібною. Наповну силу Рада осередку чи вже партії зможе запрацювати лише в період між Президентськими виборами і виборами до Верховної Ради, тобто першу хвилю змін слід очікувати не раніше квітня-травня місяця 2010 року.

Нагадаю, що загальні збори закінчились голосуванням за представлених Рудьком людей в члени Ради обласного осередку, причому пакетом за всіх одразу, а не по окремій кандидатурі. Що й передбачено тією самою «золотою» інструкцією «Фронту Змін». Демократії нуль! Додам, що двоє утримались це Бечко і Чемериський. На їхню думку вони не були проти запропонованих кандидатів в члени Ради, але голосувати за тих з ким вони не знайомі, виглядало неправильним. До того ж за їхніми словами дуже не прозоро було сформовано цю Раду, занадто багато бізнесменів і колишніх політиків наповнили Раду замість людей, що дійсно прагнуть змін.

А от зовсім недавно 15-го серпня у приміщені філармонії відбулись чергові збори активістів «Фронту Змін» з метою підтримки ініціативи Арсенія Яценюка щодо всеукраїнського референдуму про внесення змін до конституції України. (матеріал за посиланням http://monitor.chernigov.net/arhiv-novin/referendum-u-chernigovi-rozpochinaetsya-deshevo-2.html). Що тут скажеш та сама вистава, що вже стала традиційною, правда з’явились старі-нові люди, колишній мер Чернігова Віталій Косих у ролі головуючого зборів продемонстрував своє вміння вести подібні масові заходи, як дехто казав в кращих традиціях комуністичних з’їздів. Чому так?

Тому що це був справжній цирк! До залу пропускали  тільки після реєстрації на яку треба було принести паспорт. По-друге голосування за пункти зі змінами до Конституції які пропонувались, відбувалось зеленими папірцями, які гарно назвали «мандати», прикольно правда ж! Звичайно перед кожним голосування проходило обговорення або виступ доповідачів щодо специфіки і потреби запропонованих змін до Конституції. Проходило це обговорення також згідно плану, цей план був в руках Віталія Косих і вигляді папірця А4, з якого він в порядку черги визивав як доповідачів так і коментаторів, але перед цим запитувався, - «чи часом хтось не хоче  висловитись по даному питанню» і не чекаючи реакції залу одразу запрошував доповідача записаного у папірці.

Звичайно були люди, що не погано виступили, а були зовсім не підготовлені, дуже соромно, що Микола Рудько набрав таких непідготовлених професіоналів до складу Ради обласного осередку, які пару слів нормально сказати не можуть, а тільки приєднуються до слів попередніх доповідачів. Згадуючи те голосування добавлю, що ті мандати якими голосували навіть не всім дістались. З якою метою це було зроблено вирішувати тобі, читачу!

А результатом зборів стало утворення ініціативної групи для організації проведення всеукраїнського референдуму у складі близько 100 чоловік, яких на зборах озвучили і за яких проголосував зал. Напевно здогадуєтесь, що жодного основоположника «Фронту Змін» у Чернігові, в оголошеному списку зі ста чоловік, не було. Та це й не страшно, бо хлопці об’єднавшись за допомоги «Фронту Змін» й надалі будуть відстоювати ідею розвитку нашої держави, але вже в своєму суспільно-політичному об’єднанні, де ініціатива йтиме від народу.

В завершення цієї статті, на написання якої пішло більше тижня, хочу дещо сказати: щоб сьогодні потрапити у владні структури потрібно забути про моральні принципи, бути брехливим, нахабним, при грошах і з підвішеним язиком. Тільки така формула принесе успіх у подальшій кар’єрі майбутнього політика, але який буде боротись не за народні інтереси, а за СВОЇ!

Автор цієї статті не має на меті критикувати громадську організацію «Фронт Змін». Мета статті полягає у тому, щоб показати простим людям, які підтримують ініціативу Арсенія Яценюка, що таке «Фронт Змін» насправді. Ніяких змін з таким підходом ніколи не буде і пора вже це зрозуміти. «Фронт Змін» має свої правила гри і вони явно не на користь українському народу. Хтось грає по цих правилах, а комусь вони недовподоби. Як казав Костянтин Черненко голова Прилуцького осередку – «Систему не змінити». Рушійною силою до змін може стати тільки зміна політичної еліти, щоб до влади прийшли молоді перспективні люди!