Судьба одарила Виктора Григорьевича Рыбалко долгими годами жизни, наверное, в благодарность за то, что сам он относится ко всем ее мгновениям бережно и ценит их, как богатство. Сейчас, в свои 90, листая страницы фотоальбомов, он может вспомнить любой этап своей жизни, увидеть родные лица близких, которых уже нет.

– Наберется много фотографий, я сразу покупал все необходимое и составлял альбом. Наверное, кто-то скажет: «Чудак этот Виктор Григорьевич! Куда это все пойдет, надо ли это кому-нибудь?», – говорит он с грустью сейчас.

Погожим сентябрьским днем 1972 года в отделе уголовного розыска городской милиции собрался почти весь личный состав черниговских следователей. Начальник оперативной службы Павел Скнар экзаменовал оперативников на знание криминогенного элемента Чернигова. Лучше других был информирован о своих «подопечных» молодой лейтенант Виктор Свинарев. Он не только знал всех преступников в лицо, но и помнил клички, родственные и дружеские связи, адреса…

Прошло сорок лет. 1 февраля Виктору Ивановичу исполнилось 65. Каков был путь от лейтенанта до генерала, вспомним вместе с юбиляром.

Віруючі Української православної церкви (до речі у документах ніде не зазначено, що "Московського патріархату”) здалеку впізнають редактора газети "Сіверщина” пана Василя Чепурного. Його опоненти знають, що саме він є духовним наставником не тільки місцевих націонал-патріотів, але і віруючих Української православної церкви Київського патріархату.

Але разом з тим, навіть колишні однопартійці по РУХу, які свого часу стояли пліч-опліч з В.Чепурним, і ті нині визнають, що він – вічний революціонер, який буде завжди в опозиції при будь-якій владі. Відповідно, головною діяльністю таких громадських діячів є критика та руйнування. Беззаперечним свідоцтвом цього є газета "Сіверщина”, де її редактор упродовж останніх 20-ти років поливає брудом владу, Українську православну церкву, політичних опонентів, колег — редакторів.

При чому за деякі з таких рішень одностайно голосували начебто ідеологічні супротивники депутати фракції Партії регіонів та ВО «Батьківщини».

Наприклад, 31 серпня 2011 року сесія Чернігівської міської ради переважною більшістю голосів надала громадській організації інвалідів «Надія» земельну ділянку безпосередньо біля входу до Центрального ринку по вул. Кирпоноса, 40 під будівництво торгівельно-офісного приміщення.

Уважно прочитав на сайті Чернігівського порталу http://www.gorod.cn.ua/news_31442.html  передруковану статейку, яка підписана: Наталия Тягнирядно, еженедельник «ГАРТ» №50.

 Читав і дивувався. Чим слухала ця людина під час прес-конференції? Все те позитивне, що робиться в Естонії для безпеки руху перебрехала на українській лад. Давайте полякаємо «Чорними коридорами», які буцімто ДАІшники будуть створювати в Чернігівській обл.

Но чтобы не уходить от Вашего вопроса полностью, процитирую Мюллера из телесериала "Семнадцать мгновений весны”: "Доверять нельзя никому", - а затем после паузы добавил, - "мне можно”. Мы отвечаем за качество своей и только своей работы, и очень дорожим доверием людей, которые верят нам.

(из интервью А.Гриценко, 27.01.2003)

Крім  самих організаторів та декількох  представників місцевого депутатського  корпусу, від влади були присутні директор Чернігівської обласної інспекції  з охорони пам’яток археології, історії та монументального мистецтва, а також заступниця начальника Держуправління - начальник відділу заповідної справи та екомережі, взаємодії з засобами масової інформації та громадськістю Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області.

Шановні товариші офіцери, прапорщики, сержанти та солдати  Чернігівського гарнізону, працівники Збройних сил України! Дорогі ветерани армійської служби! 

Щиро та сердечно вітаю Вас з 20-ю річницею Збройних Сил України.   

Ці роки були сповнені самовідданої та вкрай важливої праці наших воїнів, які етап за етапом просували вперед державну справу створення сучасної професійної  армії. Всі зусилля людей у  погонах завжди були спрямовані на те, щоб Збройні Сили України стали надійним щитом миру та спокою нашого народу.